Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
піддирати — а/ю, а/єш, недок., підде/рти, ру/, ре/ш, док. 1) Забирати, видирати частину яєць із гнізда, сот із вулика і т. ін. 2) гірн. Видобувати ламкі породи, розширюючи проходи в штреках … Український тлумачний словник
повіддирати — а/ю, а/єш, док., перех. Відідрати, відірвати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
віддирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
піддирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повіддирати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віддерти — див. віддирати … Український тлумачний словник
віддиратися — а/ється, недок., відде/ртися і відідра/тися, віддере/ться, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь унаслідок ривка, потягнення. 2) тільки недок. Пас. до віддирати 1) … Український тлумачний словник
відідрати — див. віддирати … Український тлумачний словник
здирати — а/ю, а/єш, недок., зідра/ти і зде/рти, здеру/, здере/ш; мин. ч. зідра/в, ра/ла, ра/ло і здер, ла, ло; наказ. сп. здери/; док., перех. 1) Відділяти, знімати верхній шар чого небудь. 2) Віддирати, відривати що небудь прибите, приклеєне, прикріплене … Український тлумачний словник
лупати — I луп ати а/ю, а/єш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого небудь. || Розбиваючи, ламати що небудь. || Бити, лупцювати. II л упати аю, аєш, недок., фам. 1) Те саме, що… … Український тлумачний словник
